Сечокам’яна хвороба — захворювання, за якого в нирках, сечоводах або сечовому міхурі утворюються камені з солей сечі. Це одна з найпоширеніших урологічних хвороб, що часто повертається. Найбільша загроза — напад ниркової коліки, порушення відтоку сечі й інфекція нирки. Обстежує й лікує сечокам’яну хворобу уролог.
Що таке сечокам’яна хвороба
Сеча містить розчинені солі. Коли їх стає забагато, а рідини замало, солі випадають у вигляді кристалів, які поступово злипаються в камінь. Камені бувають різного розміру — від піщинок до утворень, що заповнюють усю порожнинну систему нирки.
Найчастіше трапляються камені з солей кальцію. Рідше утворюються уратні камені із сечової кислоти, інфекційні камені, пов’язані з деякими бактеріями, і цистинові камені при спадкових порушеннях обміну. Склад каменя важливий, бо від нього залежать лікування й профілактика.
Поки камінь нерухомо лежить у нирці, він може роками не турбувати. Коли ж він зрушує й потрапляє у вузький сечовід, відтік сечі порушується, тиск у нирці зростає — так виникає ниркова коліка. Тривала перешкода відтоку загрожує інфекцією й поступовою втратою функції нирки.
Сечокам’яну хворобу вважають не лише проблемою нирок, а й ознакою порушень обміну речовин. Тому після видалення каменя важливо з’ясувати, чому він утворився: без цього ризик повторення залишається високим.
Причини та фактори ризику
Камені зазвичай з’являються через поєднання кількох чинників: особливостей обміну речовин, харчування, питного режиму й будови сечових шляхів.
- недостатнє вживання рідини, робота в спеці, сильне потовиділення;
- раціон з надлишком солі, тваринного білка й солодких напоїв;
- надмірна вага, цукровий діабет 2 типу, подагра;
- повторні інфекції сечових шляхів;
- аномалії будови нирок і сечоводів, що сповільнюють відтік сечі;
- захворювання кишківника й деяких ендокринних залоз, тривала нерухомість;
- камені в близьких родичів або в минулому в самої людини.
Камені частіше з’являються в людей середнього віку, хоча трапляються й у дітей. Улітку, коли організм втрачає більше рідини з потом, напади ниркової коліки трапляються частіше.
Симптоми
Камені, що не рухаються, часто знаходять випадково на УЗД. Коли камінь зміщується, з’являються типові ознаки:
- раптовий нападоподібний біль у попереку або боці з одного боку, який віддає вниз живота, у пах, статеві органи чи стегно;
- неможливість знайти зручне положення — людина постійно рухається;
- нудота, блювання, здуття живота;
- рожева, червона або каламутна сеча;
- часті болісні позиви до сечовипускання, коли камінь наближається до сечового міхура;
- відходження піску чи дрібних камінців із сечею.
Біль при остеохондрозі зазвичай залежить від рухів і зменшується в спокої, а ниркова коліка не дає спокійно лежати. Подібний біль можуть давати й апендицит, позаматкова вагітність, захворювання кишківника, тому без огляду лікаря обійтися не можна.
Під час нападу ниркової коліки не намагайтеся самостійно «вигнати» камінь великою кількістю рідини чи стрибками. Якщо біль сильний, супроводжується температурою, блюванням або не минає, потрібна невідкладна допомога.
Коли звертатися до лікаря
Записатися до уролога варто, якщо на УЗД випадково знайшли камінь чи пісок, якщо ви помітили кров у сечі, періодично відчуваєте тупий біль у попереку або після перенесеної коліки. Навіть коли камінь вийшов сам, потрібен огляд: важливо переконатися, що в нирках не лишилося інших каменів, і з’ясувати причину їх утворення.
Людям, які вже мали камені, лікар зазвичай радить регулярні контрольні УЗД, щоб вчасно помітити нові.
Записатися на прийом варто й тоді, коли камені були в близьких родичів, а у вас періодично з’являються дискомфорт у попереку чи зміни в аналізі сечі.
Діагностика
Уролог розпитує про характер болю, харчування, питний режим, спадковість, оглядає й призначає обстеження. Найчастіше потрібні:
- загальний аналіз сечі — кров, кристали солей, ознаки інфекції;
- загальний аналіз крові;
- біохімічний аналіз крові — креатинін, сечова кислота, кальцій;
- УЗД нирок і сечового міхура — основний метод первинного пошуку каменів і оцінки відтоку сечі;
- комп’ютерна томографія без контрасту — найточніший спосіб визначити розмір і розташування каменя;
- дослідження складу каменя, а при повторних каменях — аналіз добової сечі.
Аналізи крові й сечі можна здати в лабораторії «Медекс Плюс».
Після ниркової коліки лікар може попросити збирати сечу через марлю чи ситечко: так можна знайти камінь, що вийшов, і віддати його на аналіз складу. Перед УЗД нирок і сечового міхура зазвичай просять випити води, щоб міхур був наповнений.
Лікування
Вибір лікування залежить від розміру, складу й розташування каменя, симптомів і стану нирок.
- Очікування самостійного виходу невеликого каменя з питним режимом і медикаментозною терапією, яку підбирає лікар, щоб зняти біль і полегшити просування каменя.
- Розчинення — можливе лише для окремих видів каменів і тільки під контролем уролога.
- Дистанційне дроблення ударними хвилями — без розрізів, для каменів певного розміру й щільності.
- Ендоскопічні втручання — подрібнення й видалення каменя інструментом, який вводять через сечівник, або через невеликий прокол у ділянці нирки для великих каменів.
- Невідкладне відновлення відтоку сечі — коли камінь спричинив перешкоду разом з інфекцією.
Після видалення каменя лікар складає план профілактики, бо без неї захворювання часто повертається.
Після дроблення чи видалення каменя в сечі деякий час може бути домішка крові, а уламки виходять поступово. Лікар пояснить, як поводитися в цей період, і призначить контрольне УЗД. Якщо під час очікування самостійного виходу каменя біль посилюється або піднімається температура, треба негайно звернутися по допомогу.
Метод втручання уролог обирає разом з пацієнтом, пояснюючи переваги, обмеження й можливі ускладнення кожного варіанта.
Профілактика
- Пийте достатньо води рівномірно протягом дня, більше — у спеку й під час фізичного навантаження.
- Обмежте сіль, оброблене м’ясо, солодкі газовані напої.
- Не відмовляйтеся від молочних продуктів без порад лікаря: кальцій з їжею зазвичай не шкодить, а допомагає.
- Підтримуйте здорову вагу, рухайтеся щодня.
- Вчасно лікуйте інфекції сечових шляхів і подагру.
- Дотримуйтеся індивідуальних рекомендацій щодо харчування, які лікар дає з урахуванням складу каменя.
Профілактику варто продовжувати й тоді, коли камінь давно вийшов: нові камені утворюються поступово й тривалий час нічим себе не проявляють.
До якого лікаря звернутися в «Медекс Плюс»
Сечокам’яну хворобу лікує уролог. У медичному центрі «Медекс Плюс» в Івано-Франківську приймають лікарі напрямку урологія: вони оцінять результати обстеження, визначать, чи може камінь вийти самостійно, підберуть лікування й план профілактики. УЗД нирок і сечового міхура можна пройти в межах напрямку УЗД-діагностика.
Якщо камінь уже вийшов, збережіть його й візьміть на прийом — його склад допоможе підібрати профілактику.
Якщо камінь знайшли випадково й він не турбує, це теж привід для консультації: уролог визначить, чи потрібне лікування, чи достатньо спостереження.
Для оцінки обміну речовин після повторних каменів можуть знадобитися консультації інших фахівців, наприклад ендокринолога.
Джерела
- Міністерство охорони здоров’я України — moz.gov.ua
- Державний експертний центр МОЗ України: клінічні настанови та медичні стандарти — dec.gov.ua
- Настанови Європейської асоціації урології (EAU) щодо сечокам’яної хвороби