Ларингіт — це запалення слизової оболонки гортані, яке найчастіше виникає на тлі вірусної інфекції або надмірного голосового навантаження. Це одне з поширених захворювань дихальних шляхів, особливо в холодну пору року. Головна загроза — набряк гортані, який у важких випадках може утруднювати дихання. За появи осиплості голосу, болю в горлі чи кашлю варто звернутися до лікаря-отоларинголога.
Що таке ларингіт
Ларингіт — це запальний процес слизової оболонки гортані, який включає голосові зв’язки. Через набряк і подразнення тканин голос стає хрипким, осиплим або навіть тимчасово зникає. Запалення може виникати як самостійне захворювання або супроводжувати інші респіраторні інфекції, зокрема фарингіт, бронхіт чи тонзиліт.
За тривалістю розрізняють гострий ларингіт, який триває до трьох тижнів і минає без наслідків, та хронічний, що супроводжується періодичними загостреннями протягом місяців і років. За характером змін слизової хронічну форму поділяють на катаральну, гіпертрофічну та атрофічну.
Чим небезпечний ларингіт
Основна небезпека ларингіту, особливо в дітей, — це набряк гортані, який звужує просвіт дихальних шляхів і може призвести до утрудненого дихання (так званий несправжній круп). У дорослих значно рідше виникають такі ускладнення, проте можливий перехід запалення на нижні дихальні шляхи з розвитком бронхіту чи пневмонії. Хронічний ларингіт може спричиняти стійкі зміни голосу та потребує тривалого спостереження, адже тривале подразнення слизової інколи пов’язують із передпухлинними змінами тканин гортані.
Причини та фактори ризику
Найчастіша причина ларингіту — вірусна інфекція верхніх дихальних шляхів, яка вражає слизову гортані так само, як і решту дихальних шляхів під час застуди. Рідше запалення спричиняють бактерії, і тоді перебіг зазвичай важчий. Окремим чинником є надмірне навантаження на голосові зв’язки: тривала гучна розмова, спів, крик або публічні виступи без належного відпочинку голосу.
Серед додаткових факторів ризику — паління та вживання алкоголю, які постійно подразнюють слизову, вдихання пилу, хімічних випарів чи надто сухого повітря, а також гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, коли шлунковий вміст закидається у горло. Ризик зростає в людей, чия професія пов’язана з постійним голосовим навантаженням — вчителів, співаків, дикторів, а також у тих, хто часто хворіє на застудні захворювання.
Симптоми
- Осиплість або повна втрата голосу
- Сухий, дратівний кашель, який пізніше може стати вологим
- Біль у горлі та відчуття першіння
- Відчуття грудки чи стороннього тіла в горлі
- Незначне підвищення температури тіла, загальна слабкість
- Утруднене дихання при вираженому набряку (переважно в дітей)
Людина з ларингітом помічає, що голос звучить хрипко, тихо або зникає взагалі, а спроба говорити голосніше викликає дискомфорт у горлі. На відміну від фарингіту, при якому біль у горлі є провідним симптомом, для ларингіту характерні насамперед зміни голосу. Від тонзиліту ларингіт відрізняється відсутністю вираженого нальоту на мигдаликах. Якщо кашель зберігається тривалий час або поєднується із закладеністю носа, це може свідчити про поєднане ураження верхніх дихальних шляхів.
Коли звертатися до лікаря
Плановий візит до отоларинголога доцільний, якщо осиплість голосу триває понад два тижні, симптоми повторюються кілька разів на рік або заважають повсякденному спілкуванню чи роботі. Також варто проконсультуватися, якщо кашель і дискомфорт у горлі не минають після дотримання голосового спокою та загальних рекомендацій.
Як підготуватися до прийому
Перед візитом запишіть, коли з’явилися перші симптоми, чи передувало їм вірусне захворювання або голосове навантаження, скільки триває осиплість. Варто пригадати, чи палите ви, чи є схильність до алергії або рефлюксу, чи працюєте ви в умовах пилу чи хімічних речовин. Якщо раніше здавали загальний аналіз крові чи проходили обстеження горла, візьміть результати з собою. Доцільно запитати лікаря про можливі причини саме вашого випадку, орієнтовні терміни відновлення голосу та заходи, які допоможуть прискорити одужання і уникнути повторних загострень.
Діагностика
Діагностику розпочинають з опитування та огляду горла й гортані. Лікар уточнює тривалість симптомів, звички та умови праці. Отоларинголог може провести ларингоскопію — огляд голосових зв’язок спеціальним інструментом, що дозволяє оцінити ступінь набряку, стан слизової та виключити інші причини осиплості голосу, зокрема утворення на голосових зв’язках.
За потреби призначають загальний аналіз крові для оцінки запального процесу, а в разі підозри на інфекційну природу — дослідження мазка з горла. Перелік лабораторних досліджень, доступних для діагностики запальних процесів дихальних шляхів, можна переглянути в розділі лабораторної діагностики. При тривалому чи рецидивуючому перебігу лікар може направити на додаткову консультацію пульмонолога для виключення ураження нижніх дихальних шляхів.
Лікування
Лікування ларингіту спрямоване на зменшення запалення, відновлення голосу та усунення причини захворювання. Важливу роль відіграє голосовий спокій — обмеження розмов, особливо гучних, тривалих чи пошепки, адже саме шепіт додатково напружує зв’язки. Лікар може рекомендувати достатнє зволоження повітря в приміщенні, рясне тепле пиття та відмову від подразливих чинників, зокрема паління та алкоголю.
За потреби призначають медикаментозну терапію, яку підбирає лікар індивідуально залежно від причини запалення та вираженості симптомів. У разі хронічного перебігу можуть знадобитися фізіотерапевтичні процедури, корекція супутньої патології, наприклад рефлюксної хвороби, та тривале спостереження в отоларинголога.
Життя з хронічним ларингітом і відновлення
При схильності до частих загострень варто переглянути звички, що подразнюють горло: уникати паління, пасивного куріння, надмірного голосового навантаження без відпочинку. Людям голосових професій корисно опанувати техніку правильного використання голосу, робити паузи під час тривалих виступів та регулярно проходити профілактичні огляди в лікаря, щоб вчасно помітити зміни слизової гортані та запобігти ускладненням.
Профілактика
Для профілактики ларингіту важливо своєчасно лікувати застудні захворювання, уникати переохолодження та вдихання холодного повітря через рот. Варто обмежити паління та вживання алкоголю, підтримувати оптимальну вологість повітря вдома й на роботі, а також уникати тривалого перебування в запилених чи задимлених приміщеннях. Людям, чия діяльність пов’язана з інтенсивним використанням голосу, рекомендовано робити регулярні перерви для відпочинку голосових зв’язок, пити достатньо рідини протягом дня та звертатися до лікаря за перших ознак тривалої осиплості.
До якого лікаря звернутися в «Медекс Плюс»
За симптомів ларингіту варто звернутися до лікаря напрямку отоларингологія (ЛОР), який проведе огляд гортані та визначить причину запалення. За потреби обстеження нижніх дихальних шляхів можлива консультація фахівця з напрямку пульмонологія, а для первинної оцінки стану та скерування можна також звернутися до лікаря напрямку сімейна медицина.
Джерела
- Міністерство охорони здоров’я України — https://moz.gov.ua
- Центр громадського здоров’я України — https://phc.org.ua
- Державний експертний центр МОЗ України — https://www.dec.gov.ua
- Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) — https://www.who.int