Хронічний простатит — тривале, понад три місяці, запалення або больовий синдром у ділянці передміхурової залози. Це одна з найчастіших причин звернення до уролога в чоловіків молодого й середнього віку. Головна загроза — тривалий дискомфорт, порушення сечовипускання й статевої функції, які помітно знижують якість життя. Обстежує й лікує простатит уролог.
Що таке хронічний простатит
Передміхурова залоза, або простата, — невеликий орган чоловічої статевої системи, розташований під сечовим міхуром. Вона охоплює початкову частину сечівника й виробляє секрет, що входить до складу сперми. Тому запалення простати впливає і на сечовипускання, і на статеве життя.
Лікарі розрізняють кілька форм простатиту. Хронічний бактеріальний простатит спричиняють мікроорганізми, які тривалий час зберігаються в тканині залози; для нього характерні повторні загострення й інфекції сечових шляхів. Значно частіше трапляється хронічний небактеріальний простатит, або синдром хронічного тазового болю: бактерій не виявляють, а біль пов’язаний із запаленням, напруженням м’язів тазового дна, подразненням нервів і особливостями больової чутливості. Окремо виділяють безсимптомний запальний простатит — його знаходять випадково під час обстеження.
Хронічний простатит не є злоякісним захворюванням і не перетворюється на рак. Проте його симптоми частково збігаються з іншими станами, тому самостійно ставити собі діагноз не варто.
Причини та фактори ризику
Бактеріальна форма зазвичай розвивається, коли інфекція потрапляє в залозу із сечівника або сечового міхура. Іноді хронічний процес стає наслідком недолікованого гострого простатиту. Причини небактеріальної форми до кінця не з’ясовані: імовірно, поєднується кілька чинників.
- перенесені інфекції сечових шляхів та інфекції, що передаються статевим шляхом;
- тривале сидіння, малорухомий спосіб життя, робота за кермом;
- переохолодження, нерегулярне статеве життя;
- хронічний стрес, тривожність, порушення сну;
- напруження й спазм м’язів тазового дна, травми промежини;
- утруднене сечовипускання, через яке сеча може закидатися в протоки залози.
Симптоми
Прояви хронічного простатиту бувають різними за силою й можуть то посилюватися, то стихати. Найтиповіші ознаки:
- біль або тиснення в промежині, внизу живота, у ділянці лобка, мошонки чи попереку;
- печіння або біль під час сечовипускання, часті позиви, зокрема вночі;
- слабкий або переривчастий струмінь, відчуття неповного спорожнення сечового міхура;
- біль або дискомфорт під час чи після сім’явиверження;
- зниження статевого потягу, погіршення ерекції;
- втома, дратівливість, пригнічений настрій через тривалий дискомфорт.
Гострий простатит, на відміну від хронічного, починається раптово — з високої температури, ознобу й сильного болю. Схожі скарги можуть давати також цистит, уретрит, сечокам’яна хвороба, доброякісна гіперплазія простати, захворювання прямої кишки й хребта. Розрізнити ці стани допомагає обстеження.
Хронічний простатит впливає й на психологічний стан. Через тривалий біль чоловіки нерідко уникають статевого життя, погано сплять, стають тривожними. Це не ознака слабкості, а частина синдрому, яку варто обговорити з лікарем: робота з емоційним станом входить до сучасного підходу до лікування.
Коли звертатися до лікаря
Записатися до уролога варто, якщо біль у промежині чи внизу живота, дискомфорт під час сечовипускання або після статевого акту тримаються довше кількох тижнів чи регулярно повертаються. Привід для візиту — також кров у спермі, повторні інфекції сечових шляхів, погіршення ерекції.
Не відкладайте консультацію, сподіваючись, що все минеться само. Що раніше лікар з’ясує форму простатиту й виключить інші причини, то простіше підібрати лікування. Ліки, прийняті за порадою знайомих, можуть змастити картину захворювання й ускладнити діагностику.
Якщо раніше вам уже діагностували простатит і симптоми повернулися, це теж привід для візиту: загострення не завжди має ту саму причину, що й минулого разу.
Діагностика
Уролог розпитує про скарги, їхню тривалість, перенесені інфекції та спосіб життя, а також проводить огляд, зокрема пальцеве ректальне дослідження простати. Для оцінки вираженості симптомів часто використовують спеціальні опитувальники. Залежно від ситуації лікар може призначити:
- загальний аналіз сечі та бактеріологічний посів сечі;
- дослідження секрету простати або порцій сечі після масажу залози;
- аналізи на інфекції, що передаються статевим шляхом;
- спермограму — якщо є скарги, пов’язані з плануванням дитини;
- аналіз крові на простатичний специфічний антиген (ПСА) — переважно чоловікам старшого віку, щоб виключити інші захворювання простати;
- УЗД простати й сечового міхура з визначенням залишкової сечі.
Аналізи, які призначив лікар, можна здати в лабораторії «Медекс Плюс».
Перед аналізами сечі й секрету простати лікар пояснить підготовку: зазвичай потрібно кілька днів утриматися від статевих контактів і не приймати певні ліки. Результати оцінюють разом зі скаргами: зміни в аналізах без симптомів, як і симптоми без змін в аналізах, тлумачить лише уролог.
Лікування
Лікування хронічного простатиту підбирають індивідуально, залежно від форми й переважних симптомів. Часто поєднують кілька підходів, а результат оцінюють через кілька тижнів.
- За бактеріальної форми — антибактеріальна терапія, яку підбирає лікар з урахуванням результатів посіву; тривалість курсу визначає уролог.
- За синдрому хронічного тазового болю — медикаментозна терапія, спрямована на полегшення сечовипускання, зменшення болю й запалення.
- Фізіотерапія, лікувальна фізкультура й вправи на розслаблення м’язів тазового дна під наглядом фахівця.
- Корекція способу життя: перерви під час сидячої роботи, достатня фізична активність, регулярне статеве життя, обмеження алкоголю, гострої їжі й кави, якщо вони посилюють симптоми.
- Робота зі стресом і сном; за потреби — консультація психотерапевта, адже тривалий біль і тривога взаємно підсилюють одне одного.
Хірургічні втручання при хронічному простатиті потрібні рідко — зазвичай лише за ускладнень, наприклад абсцесу чи каменів залози.
Під час лікування важливо регулярно приходити на контрольні візити. Уролог оцінює, як змінилися симптоми, і за потреби коригує план. Якщо одна схема не допомогла, це не означає, що допомогти неможливо: синдром хронічного тазового болю часто потребує поєднання кількох методів і часу. Не припиняйте призначене лікування самостійно й не повторюйте старі курси без консультації.
Профілактика
- Щодня рухайтеся й робіть перерви кожні 40–60 хвилин сидіння.
- Не переохолоджуйтеся, не сидіть на холодних поверхнях.
- Користуйтеся презервативами з новими партнерами й вчасно лікуйте інфекції сечостатевої системи.
- Не терпіть довго, коли є позив до сечовипускання, і пийте достатньо води.
- Підтримуйте здорову вагу, обмежте алкоголь і відмовтеся від куріння.
- Після 40–45 років регулярно проходьте профілактичний огляд в уролога.
Ці прості звички корисні й тим, хто вже лікується: вони зменшують частоту загострень і допомагають довше зберігати ремісію.
До якого лікаря звернутися в «Медекс Плюс»
Хронічний простатит обстежує й лікує уролог. У медичному центрі «Медекс Плюс» в Івано-Франківську приймають лікарі напрямку урологія: вони проведуть огляд, призначать потрібні аналізи, пояснять результати та складуть план лікування. Ультразвукове дослідження простати й сечового міхура можна пройти в межах напрямку УЗД-діагностика.
На прийом візьміть результати попередніх аналізів і досліджень, список ліків, які ви приймаєте, і запишіть, коли з’явилися симптоми та що їх посилює.
Джерела
- Міністерство охорони здоров’я України — moz.gov.ua
- Державний експертний центр МОЗ України: клінічні настанови та медичні стандарти — dec.gov.ua
- Настанови Європейської асоціації урології (EAU) щодо хронічного тазового болю та урологічних інфекцій
- Всесвітня організація охорони здоров’я — who.int