Реабілітація - Фізіотерапія


Фізіотерапія — це ефективний метод лікування широкого спектра різних захворювань. Вона також сприяє швидкій реабілітації після різних хірургічних втручань. Загалом, існують три основні групи фізіотерапії:

• Скелетно-м'язова група — набір методик для лікування м'язів, кісток і суглобів (також має назву ортопедичної фізіотерапії). Дана група зазвичай включає болі у спині, розтягнення, м'язову перевтому, артрити, бурсити, робочі і спортивні травми, проблеми з поставою, обмеження рухливості. А також цей метод підходить для реабілітації після операцій.

• Кардіо-пульмонологічна група — лікування відхилень в кардіо-респіраторній системі, включаючи астму, емфізему і хронічні бронхіти. До цієї групи також входить реабілітація після операцій на легені.

• Неврологічна група — лікування порушень нервової системи: набутих травм голови, постінсультних станів, травм спинного мозку, хвороби Паркінсона і розсіяного склерозу. До цієї групи також входить реабілітація після операцій на мозку.

Фізіотерапія – це використання природних і штучно змодельованих фізичних чинників впливу на організм.

Сучасна медицина активно використовує цей вид лікування. Фізіотерапевтичні процедури мають мінімум побічних ефектів, є фізіологічними, їх можна застосовувати практично на всіх етапах, включаючи профілактику, лікування та реабілітацію.

Головна перевага фізіотерапії перед іншими методами лікування – її висока ефективність і повна безпека. Фізіотерапевтичні методи лікування не тільки не вимагають застосування медикаментозних препаратів, які найчастіше завдають шкоди організму, але і дозволяє скоротити прийом ліків за рахунок підвищення чутливості організму до лікувальних властивостей медикаментів. Фізіотерапія не викликає алергії і не чинить токсичного впливу на органи і тканини пацієнта, дозволяє звести до мінімуму неприємні наслідки як самої хвороби, так і її лікування. Це прекрасний засіб профілактики багатьох хвороб.

Фізіолікування  усуває наслідки перенесених травм, покращує функціональний стан опорно-рухового апарату, сприяє загальному зміцненню організму. Фізіотерапевтичні процедури оптимізують якість життя, будучи важливою складовою частиною в комплексному лікуванні цілої низки різнопрофільних захворювань, підвищують працездатність, сприяють зниженню ваги, перемагають хронічну втому.



У даній категорії немає товарів.

Наші спеціалісти

Наконечна Романа Михайлівна

• 


Ультразвукова терапія


 Ультразвукова терапія – це метод терапії, який передбачає застосування ультразвукових хвиль з лікувальною метою. Це також майже універсальний засіб, який допомагає при різній патології органів і систем. Але найбільш часто застосування ультразвукової терапії спостерігається при наявності патології опорно-рухового апарату. Принцип роботи ультразвуку полягає в тому, що механічні коливання передаються тканинам, викликають мікромасаж, при чому відбувається перетворення механічної енергії в теплову з глибоким прогріванням тканин. Місцеве підвищення температури і мікромасаж викликають такі фізіологічні процеси, як покращення циркуляції крові, що веде до покращення обміну речовин в патологічній ділянці, зменшує набряки, розслаблює м’язи та зменшує больові відчуття. Крім того, ультразвук забезпечує краще проникнення лікувальних компонентів, які входять до складу мазі вглиб тканин, що забезпечує кращий ефект (фонофорез).

Ультразвукова терапія – це метод терапії, який передбачає застосування ультразвукових хвиль з лікувальною метою. Це також майже універсальний засіб, який допомагає при різній патології органів і систем. Але найбільш часто застосування ультразвукової терапії спостерігається при наявності патології опорно-рухового апарату. Принцип роботи ультразвуку полягає в тому, що механічні коливання передаються тканинам, викликають мікромасаж, при чому відбувається перетворення механічної енергії в теплову з глибоким прогріванням тканин. Місцеве підвищення температури і мікромасаж викликають такі фізіологічні процеси, як покращення циркуляції крові, що веде до покращення обміну речовин в патологічній ділянці, зменшує набряки, розслаблює м’язи та зменшує больові відчуття. Крім того, ультразвук забезпечує краще проникнення лікувальних компонентів, які входять до складу мазі вглиб тканин, що забезпечує кращий ефект (фонофорез).

Показання до застосування ультразвукової терапії

Ультразвукова терапія застосовується при багатьох захворюваннях, зокрема:

лікування захворювань хребта (остеохондроз хребта, хвороба Бехтерева, протрузія диску, лікування міжхребцевої грижі);

лікування суглобів (артрит, в тому числі ревматоїдний артрит, плечелопатковий периартрит), травми;

травми зв’язок, забій м’яких тканин;

больовий синдром (біль в спині, біль у попереку, біль в плечі, біль в коліні);

защемлення сідничного нерва;

тендовагініти запального і травматичного походження, 

посттравматичні контрактури;

корекція фігури, ультразвуковий пілінг, ліфтинг, масаж;

захворювання шкіри, рубцево-спайкові процеси;

захворювання сечо-статевої системи.

Протипоказання до ультразвукової терапії


гостре або хронічне ураження міокарда з порушеннями ритму;

підвищений артеріальний тиск третього ступеня;

гострі запальні та інфекційні процеси;

важкі форми неврозів;

гострі тромбофлебіти;

тиреотоксикоз;

захворювання крові;

схильність до кровотеч;

злоякісні новоутворення (пухлини).


Ударно-хвильова терапія

Лікування, засноване на застосуванні акустичних хвиль, в медицині класифікується як ударно-хвильова терапія. Цей метод добре зарекомендував себе при вирішенні проблеми порушень в роботі опорно-рухового апарату. 

Як діє УХТ

Суть методу ударно-хвильової терапії – в глибокому проникненні акустичних хвиль у м'які і кісткові тканини. В результаті:

значно поліпшується і прискорюється лімфо- і кровотік;

знижується тонус м'язової тканини в місці впливу, тобто вони повністю розслабляються;

відкладення солей і непатологічні кісткові нарости просто руйнуються.

Завдяки останньому пункту набула широкого поширення ударно-хвильова терапія кісточки на ногах — вплив м'який, не потрібні госпіталізація та реабілітаційний період, як у випадку хірургічного втручання. Якщо кісточка на ногах була виявлена і діагностована на початку свого розвитку, то фізіопроцедура буде досить ефективною — можна розраховувати на повне одужання.

Якщо УХТ застосовується при гострому перебігу різних запальних та інфекційних захворювань опорно-рухового апарату, то вже після 2-3 сеанси відзначаються:

зниження набряклості;

позбавлення від больового синдрому;

відновлення рухливості в суглобах.

Показання і протипоказання до проведення сеансу УХТ

Самостійне призначення і проходження фізіопроцедур заборонені. Показаннями до проведення курсу ударно-хвильової терапії є:

артрити і артрози;

п'яткова шпора і подагра;

остеохондроз і хвороби зв'язкового апарату;

епікондиліти і бурсити;

тендиніти і міофасціальний синдром;

переломи, що повільно загоюються.

Чому потрібно отримання дозволу на проведення фізіопроцедури від лікаря? Вплив акустичних хвиль настільки потужний, що може принести не тільки користь, але і шкоду. Протипоказання:

період виношування дитини;

будь-які новоутворення (злоякісні, доброякісні), незалежно від місця їх локалізації;

цукровий діабет, що протікає у важкій формі;

проблеми функціонування системи згортання крові;

інфекційні захворювання в гострій формі течії.

Показання та протипоказання до проведення сеансу УХТ слід враховувати і в педіатричній практиці. Наприклад, не можна впливати акустичними хвилями на зони росту кісток — в дитячому віці це може привести до зупинки процесу.

Як проводяться сеанси

Лікування п'яткових шпор ударно-хвильової терапією, як і в інших випадках, проводиться з дотриманням таких правил:

тривалість одного сеансу становить максимум 25 хвилин;

процедура проводиться регулярно, але між ними повинен бути проміжок, що триває 3-7 днів;

повний курс терапії складається з 5 процедур, але цей показник встановлюється лікарем і в індивідуальному порядку.

Майже відразу після першого сеансу ознаки захворювання стають менш інтенсивними. Наприклад, екстракорпоральна ударно-хвильова терапія колінного суглоба вже після однієї процедури забезпечує зникнення набряклості, зменшення виразності больового синдрому. А якщо хворий пройшов курс із трьох сеансів, то всі симптоми просто сходять нанівець.

Нерідко призначається ударно-хвильова терапія при остеохондрозі, це буде максимум три сеанси з проміжками в тиждень. Не варто дивуватися, що після першої процедури посиляться больові відчуття і уражена ділянка опорно-рухового апарату стане менш рухомою. Це пояснюється короткочасним загостренням симптомів, яке зникає буквально на другий-третій день. Уже другий сеанс повністю позбавляє пацієнта від дискомфорту.



Гальванізація

Гальванізація – вплив на організм з лікувально-профілактичними цілями постійним безперервним електричним струмом малої сили (до 50 м А) і низької напруги (30-80 В) через контактно накладені на тіло пацієнта  електроди. Введення в організм людини лікарського препарату із застосуванням гальванізації називається електрофорезом.

Гальванізація застосовується :  при лікуванні травм і захворювань периферичної нервової системи (плексити, радикуліти, полімероватіі, невралгії), вегетативної дистонії, неврастенії і інших невротичних станів, захворюваннях органів травлення (хронічні гастрити, коліти , дискінезії жовчовивідних шляхів, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки), при гіпертонії і гіпотонії, хронічних запальних процесів в різних органах і тканинах, хронічних артритів і періартритів




Електроферез

Електрофорез має ряд переваг в порівнянні з іншими видами лікування:

доза медикаментів, яка вводиться, маленька, проте, вона має достатню ефективність і проникає безпосередньо в хвору ділянку тіла.

в організм потрапляє найбільш активна з хімічної точки зору форма ліки-іони.

створюється велика концентрація ліків в необхідій точці, але при цьому вони не поширюється по всьому організму, не потрапляють в лімфу та кров.

медикаменти не розпадаються і зберігають всі свої корисні сойства.

слабкий електричний ток позитивно впливає на організм-виводячи токсини, зменшуються запальні процеси, поліпшується метаболізм, нормалізується робота органів

Показання до призначення електрофорезу в медицині

Завдяки впливу і позитивному та негативному заряду, процедура дозволяє домогтися широкого спектру ефектів, в тому числі:

протизапального;

знеболюючого;

розслаблення м'язів;

розширення судинних елементів;

зняття набряків;

активізація роботи залоз.

З огляду на це, можна описати і спектр захворювань, які можуть стати показаннями до реалізації методики для конкретного пацієнта:

порушення роботи серця та судин;

атеросклероз;

рубці, які залишилися після операцій або травм;

купероз;

опікові ураження шкіри;

захворювання судин і кісткового апарату (при остеохондрозі, артриті і так далі); ЛОР-захворювання;

запальні процеси в сечостатевій системі;

проблеми зі сном;

захворювання запального характеру в ротовій порожнині;

неврози;

мігрень;

при виражених хворобливих відчуттях;

захворювання травного тракту (виразкові ураження, холецистит, гастрит і ін.);

використовується процедура і для очей (при судинних патологіях, дегенеративних і запальних процесах).

Протипоказання до лікування електрофорезом

Описуваний метод можна назвати доступним і універсальним, проте не кожна людина зможе скористатися його перевагами.

Так, проведення електрофорезу стає неможливим при підвищеній температурі, бронхіальній астмі, під час гострої фази запалення, при серцевій недостатності, наявності пухлин у різній локалізації, схильності до кровотеч.

Крім можливості прояву алергії на лікарський препарат, має місце і ймовірність непереносимості електричного струму, який також відноситься до числа протипоказань. Якщо в зоні накладання електродів є ураження цілісності шкірних покривів, то процедуру також не можна проводити.

Користь від процедури електрофорезу для дітей і немовлят

Процедура може бути призначена навіть для дітей у віці до одного року, що підтверджує її безпеку при дотриманні всіх правил і рекомендацій до проведення.

У дитячому віці процедура може бути реалізована з метою терапії наступних захворювань:

проблеми з опорно-руховою системою;

неврологічні порушення;

порушення м'язового тонусу (його підвищення або зниження).

варто відзначити, що проблема підвищеного тонусу м'язів є досить поширеною і серйозною, так як загрожує порушенням нормального розвитку малюка;

діатез;

опікові ураження шкіри;

хвороби, які супроводжуються сильними больовими відчуттями.

Кожна окрема дитина по-різному реагує на реалізовані заходи - хтось тихо і спокійно, а хтось досить дратівливо і нервово. З цієї причини рішення щодо проведення цілого курсу процедур приймає лікар, з врахуванням не тільки показань і стану малюка, але і його реакції на електрофорез. 



Витягнення хребта


Витягнення хребта — метод лікування захворювань хребта тракційним впливом (від (лат. tractio — тяга). Найчастіше застосовується для полегшення радикулярного болю, зумовленого дегенеративними захворюваннями міжхребцевих дисків.

   У процес витягнення залучаються хребет зі зв'язками і капсулами суглобів, а також м'язи і сухожилля. Якщо ще не розвинувся фіброз м'язів і міжхребцевих дисків, то за рахунок механічного витягнення усуваються підвивихи міжхребцевих суглобів, зменшується напруга м'язів, збільшується відстань між хребцями. У момент тракції на рентгенографічних знімках помітно збільшення відстані між хребцями на 1-2,5 мм, а вертикального розміру міжхребцевих отворів — на 0,2-0,6 мм.

Вищеописані ефекти призводить до зниження тиску всередині дисків, що зменшує ступінь їх протрузії, а також збільшує розмір міжхребцевих отворів, через що зникає тиск на нервовий корінець та усувається набряк і викликаний цими факторами біль.


Показання для призначення витягування хребта:


Гострий і підгострий больовий синдром, що виник в результаті компресії (тріщина фіброзного кільця, протрузія диска, ущемлення капсули міжхребцевого суглоба);

Нейросудинні і нейротрофічні порушення;

Рефлекторний м'язово-тонічний біль;

Псевдоспонділолістез;

Радікулоішемічні синдроми з повільним прогресом;

Патологічна міофіксація м'яза-еректора спини;

Нейродистрофічні процеси (остеохондроз, спонділоперіартроз, лігаментоз, спондильоз) з вираженим больовим синдромом і/або гіпертонусом;

                        Протипоказання 

Не можна проводити сеанси витягнення за умови розвитку наступних станів:

Гостра стадія вертеброгенного захворювання;

Порушення кровообігу у спинному мозку;

Інфекційні захворювання оболонок головного/спинного мозку;

Нестабільність хребців;

Синдром здавлення спинного мозку;

Грижі дисків з випадінням елементів у просвіт спинномозкового каналу;

Сколіоз в дитячому віці;

Уроджені та набуті деформації хребців;

Системні захворювання кісткової тканини (остеопороз, мієломна хвороба та ін.);

Декомпенсована гіпертонічна хвороба;

Важка ступінь серцевої та/або легеневої недостатності;

Інфекційні хвороби;

Гострі захворювання шлунково-кишкового тракту;

Вагітність;

Загострення психічних захворювань;

Пухлини та метастазування;

Венерологічні захворювання;

Ушкодження шкіри;

Старечий вік;

Наявність вираженої негативної реакції на пробну тракцію.