Імунізація

У даній категорії немає товарів.



Всі дорослі люди потребують продовження профілактичної вакцинації протягом усього життя, оскільки отриманий у дитинстві поствакцинальний імунітет не є постійним. Крім того, успішний розвиток вакцинопрофілактики дозволяє створювати нові вакцини від інших тяжких інфекцій, проти яких раніше не прищеплювали. Окремі хронічні хвороби, похилого віку підвищують сприйнятливість організму до тяжкого перебігу певних інфекційних захворювань. А низка професійних шкідливих факторів значно збільшує ризик розвитку тієї чи іншої інфекції. У більшості розвинених держав подібний досвід імунізації дорослих існує вже давно (див. Національні календарі імунізації США та Австралії).

Схема імунізації та тип необхідних вакцин визначається цілою низкою факторів, таких як вік, наявні хронічні захворювання, географічне положення туристичних поїздок або необхідних відряджень, проведені раніше профілактичні щеплення.

Види вакцин

Живі вакцини – містять ослаблений живий мікроорганізм. Прикладом можуть бути вакцини проти поліомієліту, кору, паротиту, краснухи чи туберкульозу. Можуть бути отримані шляхом селекції (БЦЖ, проти­грипозна).

Інактивовані (вбиті) вакцини – містять вбитий цілий мікроорганізм (наприклад цільноклітинна вакцина проти кашлюку, інактивовані вакцини проти сказу, вірусного гепатиту А). Їх вбивають фізичними (температура, радіація, ультрафіолетове випромінювання) чи хімічними (спирт, формальдегід) методами. Такі вакцини реактогенні, тому їх застосування обмежене.

Хімічні – містять компоненти клітинної стінки та інших частин збудника, як наприклад в ацелюлярній вакцині проти кашлюку, кон’югованій – проти гемофільної або менінгококової інфекції.

Анатоксини – вакцини, що містять інактивований токсин (яд), який продукують бактерії. Після оброблення токсичні властивості зникають, але залишаються імуногенні. Прикладом може бути вакцина проти дифтерії та правця.

Векторні (рекомбінантні) вакцини – вакцини, отримані методом генної інженерії. Сутність методу полягає в тому, що гени вірулентного мікроорганізму, які відповідають за синтез протективних антигенів, вбудовують у геном «нешкідливого» мікроорганізму. Останній під час культивації продукує та накопичує відповідний антиген. Векторними є рекомбінантна вакцина проти вірусного гепатиту В, ротавірусної інфекції.

Асоційовані вакцини – вакцини різних типів, які містять кілька компонентів (АКДП) та комбіновані вакцини на основі АаКДП (з ацелюлярним кашлюковим компонентом; DTPa).

Сьогодні щеплення може бути проведене різними типами вакцин. В усьому світі перевагу віддають використанню комбінованих вакцин, одна ін’єкція яких захищає від кількох хвороб (Інфанрикс, Пентаксим, Пріорикс тощо).

Мережа клінік Медекс Плюс пропонує своїм пацієнтам пройти вакцинацію у комфортних умовах, без фінансових витрат.

Вакцинація проводиться за попереднім записом із дотриманням усіх карантинних норм. 

Документи, необхідні для вакцинації:

• паспорт

• ідентифікаційний код

• мобільний телефон

Вакцинації від коронавірусної інфекції SARS-CoV-2

Лікувально-діагностичний центр ТОВ «Медекс Плюс» проводить запис населення Івано-Франківської області  для проведення планової вакцинації проти  коронавірусної  хвороби, викликаної вірусом SARS-CoV-2.

Вакцинація та введення бустерної дози  вакцини проводиться за згодою пацієнта. При відсутності декларації з сімейним лікарем, для внесення інформації в електронну систему, особі при первинному зверненні необхідно мати паспорт та ідентифікаційний код.

В лікувальному закладі наявні такі вакцини:

• Сomirnaty Pfizer-Biontech (виробник Biontech Fosun Pharma, США). РНК-вмісна вакцина. Рекомендований інтервал вакцинації між першою та другою дозами- 21 доба.

• CoronaVac (виробник  Sinovac BioNTech, Китай). Інактивована вакцина. Рекомендований інтервал між першою та другою дозами вакцини від 14 до 28 діб. За необхідності інтервал може бути збільшений до 42 діб.

Для проведення третьої (бустерної) дози рекомендовані мРНК-вмісні вакцини- Pfizer або Moderna, незалежно від того, якою вакциною проведена попередня вакцинація.

Вакцинація відбувається кожної середи з 10:00 до 14:00 за попереднім записом

Імунізація вакциною Церварикс

Церварикс - вакцина, яку застосовують для запобігання розвитку захворювань, спричинених вірусом папіломи людини (ВПЛ) 16-го та 18-го типу. Цей вірус може викликати передракові стани шийки матки, вульви, піхви, а несвоєчасне його виявлення та лікування призводять до раку шийки матки.

Важливо! У Медичному центрі «Медекс плюс» представлені лише ті вакцини, що пройшли прекваліфікацію ВООЗ та отримали сертифікацію МОЗ України на їхнє застосування в Україні.

Церварикс виготовляє компанія ГлаксоСмітКляйн Біолоджікалз С.А. у м. Ріксенсарт, Бельгія.

Переваги:

Основною перевагою вакцини Церварикс є те, що в основі її розробки – виготовлення вірусоподібних частинок, які імітують вірус папіломи людини, але не містять генетичного матеріалу (ДНК), який би міг спричинити захворювання. Тож ця вакцина не здатна інфікувати людину.

Довготривалий період імунізації, який становить біля 10-ти років.

Можливість проведення вакцинації дівчатам з 9-ти річного віку та жінкам без вікових обмежень.

Підготовка

Перед вакцинацією пацієнту необхідно зробити загальний аналіз крові (ЗАК) та загальний аналіз сечі (ЗАС) на дослідження. Адже будь-яке відхилення показників від норми може свідчити про запальний процес в організмі. Необхідно пам’ятати, що проведення вакцинації можливе лише за умови абсолютного здоров’я пацієнта.

До переліку аналізів входить: загальний аналіз крові та загальний аналіз сечі. Кров на аналіз здають у ранкову пору, натщесерце. Для аналізу сечі необхідно провести її забір зранку, одразу після сну.

Вакцинація

У Медичному центрі «Медекс плюс» цю процедуру розпочинають із попередньої консультації у лікаря-терапевта, на якій пацієнт зможе отримати усю необхідну інформацію стосовно вакцини Церварикс, особливостей її проведення та можливих побічних реакцій організму. Окрім того, висококваліфікований спеціаліст нашоі клініки проводить первинний огляд пацієнта, до якого входить огляд слизових оболонок носа та ротової порожнини. Лікар також оцінює загальний стан пацієнта й трактує результати отриманих аналізів крові й сечі. Якщо на момент огляду у пацієнта немає протипоказів до проведення вакцинації, його скеровують у маніпуляційний кабінет. Безпосередньо саму вакцинацію розпочинають із обробки ділянки майбутнього введення вакцини антисептичним препаратом. Після цього медична сестра згідно з усіма нормами та правилами використання вакцини проводить ін’єкцію діючої речовини у ділянку дельтоподібного м’яза плеча. По завершенню маніпуляції на місце проколу накладають одноразовий пластир, а пацієнт протягом 30-ти хвилин перебуває під наглядом медичного персоналу. Якщо протягом зазначеного часу у пацієнта не виникло жодних алергічних реакцій на вакцину чи її компоненти, він повертається до повсякденного ритму життя.

Важливо пам’ятати, що протягом перших 2–3-х діб можуть виникати побічні реакції організму на введення вакцини, про які пацієнта буде поінформовано нашим фахівцем на консультації. Та у випадку появи нетипових реакцій організму пацієнт зобов’язаний повідомити про них свого лікаря для отримання подальших рекомендацій.

 

Вартість послуг

Імунізація вакциною Церварикс (проти вірусу папіломи людини для осіб з 9-тирічного віку)

2500 грн

Імунізація вакциною Хіберикс

Хіберикс - це жива однокомпонентна вакцина для профілактики захворювань, що викликаються гемофільною паличкою - Haemophilus influenzae типу b (Hib). За чинним календарем профілактичних щеплень МОЗ України, вакцинацію від Hib-інфекції проводять в ранньому дитячому віці в 3 етапи, а саме:

Доза №1 вводиться на 2-му місяці життя дитини, починаючи з 6-го тижня.

Доза №2 - 4-й місяць.

Доза №3 - 12-й місяць.

Якщо імунізація не була зроблена в рекомендованому віці (до року), її можна провести в будь-який час за індивідуальною схемою (до 5 років). Після п’ятирічного віку дітям призначають лише одну дозу вакцини. У разі пропуску назначеного часу для наступної дози слід якнайшвидше звернутись до лікаря, та продовжити курс вакцинації.

Від яких хвороб захищає вакцинація Хіберикс та чим вони небезпечні?

Пневмонія - входить в топ-10 захворювань, що спричиняють смерть у дітей до 4 років, також небезпечна тим, що часто призводить до ускладнень.

Менінгіт - гемофільна паличка є причиною розвитку у малюків гнійного менінгіту, з яким особливо тяжко справитись дітям до 5 років, адже імунна система недостатньо розвинена. Можливі ускладнення - втрата слуху та зору.

Бронхіт - розвивається на фоні гострих респіраторних захворювань різної природи, які неминуче вражають дітей в період виходу в дитячий садок.

Отит - анатомо-фізіологічні особливості дітей до 3-х років сприяють поширенню бактеріальної інфекції з носової порожнини в порожнину середнього вуха. Найгірше ускладнення - розвиток менінгіту.

Вакцинація

Процедура розпочинається із попереднього огляду дитини. Лікар має дізнатись яка температура тіла у малюка, огляне слизову оболонку носа та ротової порожнини. Впевниться, що маленький пацієнт добре себе почуває, та поцікавиться у батьків про можливі алергічні реакції в минулому.

 

Введення ліків відбувається внутрішньом'язово. Важливо пам’ятати, що можливі побічні реакції у вигляді набряку, почервоніння місця уколу, кволості впродовж 1-3х днів після процедури. Це нормально, та не є причиною для тривоги. Більш розширену інформацію ви отримаєте безпосередньо у лікаря.

Важливо!

Медичний центр «Медекс плюс» використовує лише ті вакцини, що отримали сертифікацію МОЗ України на застосування.

Вакцину Хіберикс виготовляє компанія ГлаксоСмітКляйн Біолоджікалз С.А., м. Ріксенсарт, Бельгія.

Імунізація вакциною Хіберикс (проти гемофільної інфекції для дітей від 6 тижнів до 5-ти років)

Вартість послуг 1000грн

Імунізація вакциною Інфанрикс

Імунізація вакциною Інфанрикс проти дифтерії, правця, кашлюку, для дітей віком від 2 місяців та дорослих)

Вакцину Інфанрикс виготовляє компанія ГлаксоСмітКляйн Біолоджікалз С.А., м. Ріксенсарт, Бельгія.

1180 грн

Імунізація вакциною Превенар 13

Імунізація вакциною Превенар-13 (проти пневмококової інфекції для дітей віком від 6 тижнів та дорослих)

Вартість послуг - 3060 грн

Імунізація вакциною Синфлорикс

• Імунізація вакциною Синфлорикс (проти пневмококової інфекції, гемофільної інфекції для дітей віком від 6 тижнів до 5 років)

Вартість послуг - 1535 грн

Імунізація вакциною Бустрикс

• Імунізація вакциною Бустрикс (проти дифтерії, правця, кашлюку для дітей віком від 4-х років та дорослих)

Вартість послуг - 1180 грн

Імунізація вакциною Тетраксим

• Імунізація вакциною Бустрикс (проти дифтерії, правця, кашлюку для дітей віком від 4-х років та дорослих)

Вартість послуг - 1180 грн

Імунізація вакциною Пентаксим

• Імунізація вакциною Пентаксим ( проти дифтерії, правця, кашлюка, поліомієліту, гемофільної інфекції, для дітей віком від 2-х місяців та для дітей старшого віку. Вартість послуги-1140 грн. Виробник Бельгія.

Рекомендації після вакцинації дорослих

Рекомендації після вакцинації дорослих

У найближчу добу після щеплення не слід відвідувати сауну, лазню, басейн, а також тренування, пов'язані з важким фізичним навантаженням. Можна прийняти гігієнічний душ, не використовуючи мочалку дома введення вакцини.

Загальні небажані явища. При підвищенні температури вище 38,0С прийняти один із жарознижувальних засобів: парацетамол, ібупрофен (свічки або сироп) у віковому дозуванні.

При будь-якій поствакцинальній реакції (місцевій або загальній) протягом 3 днів приймати один з антигістамінних препаратів - діюча речовина - Дезлоратадин: по 1 табл.(5 мг) або 10 мл сиропу 1 раз на день; або діюча речовина Цетиризин: по 10 кап. 2 десь у день чи 1 табл. (10 мг) на день; або діюча речовина - Лоратадін: по 1 табл. (10 мг) щодня.

Місцеві реакції: інфільтрат (ущільнення, почервоніння, припухлість тканин у місці ін'єкції) змащувати гелем з антигістамінним препаратом (диметинден) по 3-4 рази на день. При вираженому інфільтраті (розміром більше 8 см) можна зробити напівспиртовий компрес з 25% розчином магнію сульфату (25% розчин «магнезії») 1 раз на день на 2 години.

Керовані інфекції - це захворювання, які можна повністю усунути шляхом вакцинації. До таких інфекцій відносять- кір, краснуху,паротит, вітряну віспу, туберкульоз, гепатит В, дифтерію, правець, кашлюк, поліомієліт, ХІБ інфекцію. 

Туберкульоз

ТУБЕРКУЛЬОЗ НЕ дрімає!

Незважаючи на стабілізацію за останні роки проблема туберкульозної інфекції і зараз стоїть гостро, що пов'язано з:

 особливостями самого збудника, яким заражений кожен третій житель планети, а Росії інфікованих значно більше. Однак це не означає, що кожен занедужає. Мікроб «пробуджується» і набуває активності в ослабленому організмі, але перші симптоми довго можуть бути непомітними для оточуючих.

 міграцією населення та неефективним контролем за рівнем здоров'я працівників і переселенців, які приїжджають до країни, з неблагополучних територій

 пізнім виявленням хвороби – доросле населення нехтує щорічним рентгенологічним обстеженням. Чомусь багато хто вважає, що туберкульоз – це захворювання асоціального середовища, але за останні роки випадки туберкульозу у забезпечених сім'ях вже давно не стали рідкістю.

Ще одна надзвичайна небезпека полягає у зростаючій стійкості збудника туберкульозу до антибактеріальних препаратів, що ускладнює проблему боротьби з інфекцією та попередженням її поширення.

Для захисту найуразливіших членів суспільства в нашій країні – на 3 добу життя немовлятам вводять вакцину проти туберкульозу БЦЖ-М. Такий захід захищає їх від найважчих форм туберкульозної інфекції, які важко виліковувати і загрожують життю. На жаль, досі у світі не створено високоефективної вакцини проти туберкульозу, яка повністю захищає від зараження збудником.Тому надалі, щоб не пропустити ймовірність інфікування, протягом усього дитинства проводять дітям до 7 років – реакцію Манту, а з 8 років – Діаскінтест.

Реакція Манту та Діаскінтест - ЦЕ НЕ Щеплення. Дані проби призначені для своєчасної діагностики тільки форм туберкульозу, що починаються, а також активної стадії хвороби. З метою розпочати лікування якомога раніше для повного лікування. Важливою перевагою Манту є можливість визначення рівня імунітету, що підтримується після вакцинації в пологовому будинку. Дітям, у яких такий захист «згасає» за результатами відсутності «гудзика», проводять повторну вакцинацію проти туберкульозу у віці 7 років.

Передбачаю Ваші питання, дорогі батьки, а чи не краще виконати інші методики дослідження без проведення дитині якихось проб? Такі лабораторні методи діагностики туберкульозу, як ПЛР або імуноферментний аналіз, виявляють хворобу вже на пізніх стадіях і тому не використовуються серед звичайних дітей. Інші альтернативні методи як квантифероновий та T-SPOT тести мають бути оцінені та доповнені оглядом лікаря-фахівця, щоб остаточно виключити наявність активного туберкульозу. До того ж, ці методи не дозволять оцінити наявний імунітет проти туберкульозу.

Гепатит B

Гепатит В - небезпечна, важка вірусна інфекція, що вражає печінку. Вірус гепатиту В контагіозніший (заразніший) ВІЛ у 50-100 разів. У світі на хронічний гепатит В страждають близько 350 млн осіб.

Перебіг хвороби може бути гострим – з повним одужанням – лише мала частка пацієнтів, але найчастіше набуває хронічного перебігу – з можливим переходом у цироз печінки, рак (гепатоцелюлярну карциному), аутоімунні захворювання.


!!!Небезпека в тому, що часто зараження вірусом гепатиту В протікає непомітно, особливо у дітей віком до 5 років. І чим молодша дитина, тим вищий ризик переходу гепатиту В у хронічну форму.

Ризик хронізації захворювання найбільш високий у новонародженого немовляти від інфікованої матері – у 90% випадків; 2) у віці з 1 до 5 років – 20-50%;

Скарги можуть виникнути лише через 6 місяців після інфікування. Початок подібний до звичайної течії гострої вірусної інфекції (субфебрильна температура, слабкість, диспепсія), далі з'являється пожовтіння шкіри та слизових, сеча набуває темного відтінку, а кал – навпаки знебарвлюється. Однак дуже часто жодних явних ознак захворювання немає, і людина може довго не знати про те, що заразилася.

Шлях передачі вірусу – парентеральний. Вірус є у всіх рідинах організму, крім калу. Зараження походить від матері до дитини в процесі пологів, а також при контакті через пошкоджену шкіру та слизові оболонки, при мікротравмах, переливанні крові, татуажі, пірсингу, манікюрі, при статевому контакті.Лікування: у дитячому віці використовується лише інтерферонотерапія, яка менш ефективна, ніж противірусні комбіновані схеми у дорослих. Препарати мають багато побічних ефектів та важко переносяться.

Єдино вірний шлях захисту від цієї важкої інфекції - вакцинація, яка життєво необхідна абсолютно всім, особливо в перші дні життя, що дозволяє захистити найбільш сприйнятливих до інфекції дітей раннього віку, у яких гепатит найчастіше набуває хронічних форм.

Саме завдяки імунізації, що проводиться всім дітям у рамках національного календаря вже два десятиліття, різко знизився рівень носійства вірусу та захворюваності на гострі та хронічні форми гепатиту В серед молоді.


Ротавірус

Ротавірус - збудник гострої кишкової інфекції, що найчастіше зустрічається у дітей перших п'яти років життя. Основний шлях передачі інфекції - фекально-оральний, також зустрічаються - повітряно-краплинний та контактно-побутовий способи.

Поряд з легким перебігом ротавірусної інфекції, у 2-3% випадків можливі смертельні наслідки, насамперед серед немовлят першого півріччя життя внаслідок розвитку швидкого зневоднення.

Інкубаційний період захворювання становить від 15 години до 7 днів. Хворіють не лише діти, а й дорослі та літні люди. Захворювання починається з підвищення температури до 39 ° С, появи блювоти, болю в животі та водянистої діареї. Тривалість симптомів може тривати від 3 до 9 днів.

Дитина не може самостійно споживати воду, а отриману рідину не утримує – втрачає разом із блюванням або рідким випорожненням. Втрата маси тіла понад 9% вже є життєзагрозною. Діти, які перенесли ротавірусну інфекцію, мають високий ризик розвитку у дорослому віці таких тяжких захворювань, як цукровий діабет, хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт.

Перенесена інфекція забезпечує короткочасний захист, після якого можливий повторний епізод захворювання, але у легшій формі.

Лікування середньотяжких та тяжких форм захворювання, а також будь-яких випадків у немовлят перших місяців життя вимагає госпіталізації до стаціонару, внутрішньовенних введень водно-сольових розчинів, прийому препаратів, спрямованих на нормалізацію мікрофлори кишечника та ін.На жаль, дотримання санітарно-гігієнічних заходів (ретельне миття рук, використання індивідуального посуду, предметів ужитку) повноцінно не захищає від цього захворювання. Хворіють жителі як у розвинених, так і країнах, що розвиваються. Найбільш ефективним захистом від ротавірусної інфекції є вакцинація.

Вакцинацію проти ротавірусної інфекції зручно застосовувати у вигляді солодкої «мікстури» в рот малюка, а також поєднувати з іншими щепленням, що входять до національного календаря профілактичних щеплень.

Встигніть попередити небезпечну кишкову інфекцію!


Пневмокок

Пневмокок (Streptococcus pneumoniae) - один з поширених бактеріальних агентів, відповідальних за розвиток отиту, синуситу, пневмонії, менінгіту та сепсису.

Відомо більше 90 різновидів пневмококів, з них 23 серотипи небезпечні для людини, найінвазивніші з них 13 штамів включені до складу застосовуваних вакцин.

Тяжкі, небезпечні для життя, клінічні форми пневмококової інфекції – пневмонія, менінгіт, сепсис, артрит, кардит.

Легкі захворювання пневмококової причини, що при цьому часто зустрічаються - носійство, тонзиліт, отит, синусит, бронхіт.

Більше 10% пневмококів стійкі до антибіотиків, саме такі мікроби викликають розвиток хронічних форм захворювань, випадки інвалідності та смерті.

Серед тих, хто ризикує розвитком важкого перебігу пневмококової інфекції:

 Діти до 5 років, особливо немовлята 2 роки життя

 Недоношені, а також немовлята, які перенесли внутрішньоутробну пневмонію

 Діти, що часто хворіють, і дорослі

 Діти та дорослі з хронічним тонзилітом, рецидивуючим синуситом, отитом, бронхітом.

 Діти та дорослі, які страждають на бронхіальну астму, серцево-судинні захворювання, аспленію, імунодепресію

 Після перенесеної пневмонії, грипу

 Люди похилого віку

Найкращий захист - це вакцинація, незалежно від віку, тому що навіть перенесена пневмококова інфекція виробляє імунітет тільки до 1 серотипу пневмокока, але не убезпечить від іншого.

Вакцинація - один із головних профілактичних заходів.

Будьте здорові!

Кашлюк

Коклюш - поширена досі керована інфекція, що характеризується вираженим виснажливим спастичним кашлем. Традиційна назва кашлюку в окремих країнах світу – «100-денний кашель». Підраховано, що у нещеплених дітей кашлюк розвивається у 23 рази частіше. Поширення бактерії з крихітними крапельками слизу відбувається у процесі кашлю чи чхання хворого.

Важливо розуміти, що ця інфекція – проблема не лише дитячого віку! Дорослі також хворіють на кашлюк із затяжним кашлем, особлива група ризику - це пацієнти, які страждають на хронічну обструктивну хворобу легень, бронхіальну астму, т.к. збудник інфекції викликає загострення чи значне погіршення наявного стану.

Клініка проявляється поетапно:

У перші 3-14 днів інкубаційного періоду захворювання начебто немає проявів хвороби;

У наступні 5-14 днів катарального періоду з'являються неспецифічні симптоми гострої респіраторної інфекції – субфебрильна температура, нежить, прядіння у горлі, поверхневий кашель;

Протягом подальших 10-20 днів спастичного періоду хвороби розгортається типова для кашлюку картина з виснажливим постійним малопродуктивним кашлем, що супроводжується почервонінням обличчя, набуханням вен, сльозотечею та крововиливом у кон'юнктиву очей, висунутим язиком аж до надриву. Болісний напад кашлю закінчується галасливим вдихом-репризами, блюванням аж до зупинки дихання у немовляти, причому все це посилюється до ночі.

Відновлювальний період триває дуже довго – від 2 тижнів до 6 місяців – кашель поступово стихає, уріжається.Однак напади кашлю легко повторюються при дії неспецифічних подразників (холодне повітря, сміх тощо) та звичайних вірусних інфекцій. І якщо на початку хвороби кашель обумовлений ураженням слизової оболонки дихальних шляхів, то в подальшому, він виникає рефлекторно внаслідок формування патологічної домінанти в головному мозку.

Коклюш особливо важко протікає у дітей до року, з високим ризиком смерті, що вимагає госпіталізації, нерідко в реанімаційне відділення. Саме тому в США обов'язкова вакцинація вагітних з 28-тижневого терміну як для захисту від кашлюку майбутньої матері та формування імунітету новонародженому з перших днів життя.

Ускладнення кашлюку різноманітні: бронхіти, пневмонії, розрив вуздечки язика, апное, енцефалопатії. Ізоляція до 21 дня. Антибіотикотерапія ефективна тільки в катаральний і початковий період, далі можливе лише симптоматичне лікування, яке малоефективне в більшості випадків.

Вакцинація - це єдино дієвий надійний захист проти кашлюку.

Важливо дотримуватись рекомендованої схеми щеплень та необхідного інтервалу між ін'єкціями, щоб виробити стійкий імунітет проти кашлюку, а для підтримки захисту необхідно введення бустерних доз дорослим кожні 10 років протягом усього життя!

У вакцинованих немовлят поствакцинальний імунітет після вікової ревакцинації в 1,5 року згасає до 6-7 років. І в початковій школі діти «хором» починають хворіти на кашлюк. А від них заражаються батьки, бабусі та дідусі, особливо молодші брати та сестри, яким кашлюк надзвичайно небезпечний.Для підтримки імунітету необхідно проводити систематичні ревакцинації протягом усього життя. Тому так важливі регулярні повторні щеплення відповідно до національного календаря профілактичних щеплень, щоб захистити дитину, себе та оточуючих від цієї виснажливої ​​та небезпечної інфекції. Зараз це стало можливим завдяки появі на російському ринку комплексної вакцини, що містить знижену кількість кашлюкового компонента, спрямованої на підтримку захисту та мінімізації реакцій на імунізацію.

Дифтерія

Дифтерія - важке життєзагрозне інфекційне захворювання.

Клінічно захворювання проявляється вираженими ознаками інтоксикації - високою лихоманкою, слабкістю, запаленням піднебінних мигдаликів і гортані, на слизових яких утворюються сірі плівки, що важко відокремлюються, саме вони і стають причиною болісної асфіксії хворого.

Високий рівень смертності від дифтерії в довакцинальні часи був зумовлений саме зупинкою дихання при стенозі (повному закритті просвіту дихальних шляхів) на тлі набряку та плівок; а також ускладненням інфекції у вигляді міокардиту, що розвивається внаслідок ураження серцевого м'яза мікробними токсинами.

Антибіотикотерапія при дифтерії є малоефективною, проводиться лише симптоматичне лікування, порятунок можливий при своєчасному введенні пацієнту протидифтерійної сироватки.

Дифтерія – зовсім рідкісна інфекція. Просто ми з вами забули про неї завдяки масовій вакцинації протягом останніх десятиліть. Однак зі збільшенням числа не щеплених інфекція відроджується, про що свідчить спалахи, що виникають у регіонах, де люди вирішують відмовитися від щеплень.

Один із найбільших спалахів дифтерії відбувся в 1993-1995 рр., захворіли більше сотні тисяч, померло - близько 5 тисяч осіб, а все сталося через необґрунтовані відмови від вакцинації АКДС і в окремих випадках - заміни її на АДС- М (зі зниженою кількістю дифтерійного анатоксину) у ранньому дитячому віці.

Зниження охоплення щепленням в Україні в останні роки призвело до нових спалахів дифтерії та збільшення кількості випадків захворювання більш ніж у 2 рази.

Як перенесена інфекція, так і проведені щеплення в дитинстві не дозволяють виробляти довічний імунітет проти дифтерії! Вакцинація створює стійкий захист при дотриманні рекомендованої схеми введення, при цьому потрібне регулярне введення дози бустерів протягом усього життя, щоб не згасали титри захисних антитіл. Тому так важливо вакцинуватися не лише у дитинстві!


Правець

Стовпняк – смертельно небезпечна інфекція, що вражає нервову систему, збудник потрапляє в організм через пошкоджену шкіру із забрудненими предметами і може підстерігати людину за будь-яких травм, порізів, опіків, особливо при можливому контакті пошкодженої поверхні з ґрунтом і при укусі, подряпинах тварин. Токсин, що виділяється збудником, впливає на провідні нервові шляхи і нервові клітини.

Клініка:

Інкубаційний період захворювання може тривати невизначений час - від кількох днів за кілька тижнів, загалом, займає близько 7 днів. Загалом, що далі місце ушкодження перебуває від центральної нервової системи, то довше тривалість інкубаційний період.

Характерним є початок захворювання з посмикуванням м'язів та болісності навколо рани, лихоманки, головного болю, підвищена чутливість до дотику.

Надалі хворого починають турбувати хворобливі судоми м'язів, парези та паралічі м'язів шиї, жувальної мускулатури (сардонічна посмішка), живота, кінцівок (опистотонус), утруднення при ковтанні, параліч дихальної мускулатури, що зрештою, і призводить до загибелі пацієнта.

Лікування полягає у своєчасному введенні протиправцевої сироватки або анатоксину, застосуванні протисудомних засобів.

Смертність від правця досить висока і може досягати 100%, часті випадки інвалідизації.

Вакцинація – це єдино дієвий надійний захист проти правця.

Важливо дотримуватися рекомендованої схеми щеплень та необхідного інтервалу між ін'єкціями, щоб виробити стійкий імунітет.А для підтримки довічного імунітету необхідно виконувати систематичні ревакцинації протягом усього життя.

Кому не можна робити щеплення?

Ті, що мали раніше серйозні реакції на введення подібних вакцин - місцеві реакції більше 8 см, температуру вище 40°С.

Тимчасово відкладається вакцинація пацієнтам з проявами гострих інфекційних хвороб та хронічних загострень на період до одужання або відразу після нормалізації температури.

Комплекс із 3 щеплень з 1 ревакцинацією через 1 рік виконуються вакцинами Інфанрікс – дітям до 3 років, Інфанрікс/Пентаксим – дошкільнятам до 7-8 років, АКДС – дітям до 4 років.

Наступні ревакцинації проводяться вакциною Адасель, або безкоклюшним щепленням - АДС-М (через 5 років, далі - через 7 років і надалі кожні 10 років протягом усього життя).


Поліомієліт

Поліомієліт – це високо заразне захворювання, яке викликається поліовірусом (poliovirus hominis). Особливу небезпеку інфекція становить для дітей перших п'яти років життя.

Вірус вражає нервову систему і може викликати параліч або навіть смерть лише за кілька годин. Збудник поширюється фекально-оральним шляхом від хворої людини або здорового носія через загальні предмети побуту (іграшки, посуд, рушник) та забруднені руки; може утримуватися у воді, молоці, харчових продуктах.

У поодиноких випадках дитина, нещеплена проти поліомієліту, може заразитися від однолітків, вакцинованих оральною живою поліомієлітною вакциною (ОПВ), оскільки після імунізації ОПВ вірус може виділятися вакцинованою людиною з калом до 60 днів. Тривалий інкубаційний період та неспецифічні симптоми на початку хвороби не одразу можуть дозволити встановити діагноз поліомієліту. Ефективних засобів лікування цього захворювання не розроблено.

Поліовірус становить небезпеку для людини в будь-якому віці з розвитком стійкого незворотного паралічу кінцівок та їх подальшої деформації (найчастіше нижніх кінцівок).

В одному з 200 випадків інфікування розвивається незворотний параліч, а 5-10% з числа таких паралізованих людей помирають через параліч, що наступає, дихальних м'язів.

Поліомієліт небезпечний та іншими ускладненнями, такими як запалення легень (пневмонія), серцевого м'яза (міокардит), кровотечею та виразкою шлунково-кишкового тракту.За даними ВООЗ, нині ендемічними за поліомієлітом є 2 країни – Афганістан та Пакистан, – але у зв'язку з міграцією населення щороку відзначаються поодинокі «завізні» випадки з Індії, Африки, Південно-Східної та Середньої Азії.

Вакцинація проти поліомієліту входить до Національного календаря профілактичних щеплень РФ і починає проводитись з перших місяців життя.

Перші два щеплення проти поліомієліту проводять інактивованою вакциною у формі ін'єкції.

Для захисту від вірусу можливе використання моновакцин (Полімілекс, Імовакс Поліо, Поліорікс), або у складі комбінованих вакцин (Пентаксим, Інфанрікс гекса), що включають антигени проти кашлюку, дифтерії та правця, вірусного гепатиту В, гемофільної інфекції типу b.

Подальша імунізація дитини проводиться живою ослабленою вакциною перорально (у вигляді крапель у рот) –  що сприяє забезпеченню довготривалого захисту проти поліомієліту.

Важливо пам'ятати! Ризик захворіти на поліомієліт для дітей значно вищий, ніж ризик побічних наслідків від застосування оральної поліовакцини.


Гемофільна інфекція типу b

Широко поширена у всьому світі бактеріальна інфекція серед дітей. Найчастіше такі захворювання як середній отит, пневмонія, сепсис (зараження крові), гнійний бактеріальний менінгіт, викликає гемофільна паличка Haemophilus influenzae типу b (Hib). Широке розмаїття та інших гнійних запальних уражень – ураження пазух носа (гайморит), суглобів (артрит), підшкірно-жирової клітковини (целюліт) та ін.

Збудник передається при кашлі, чханні не тільки від хворих, але й безсимптомних носіїв. Захворювання, спричинені Hib, завжди вимагають призначення антибактеріальної терапії, можуть залишати інвалідні ускладнення.

Найбільш небезпечна гемофільна інфекція типу b розвитком важких форм захворювань для дітей перших 5 років, людей похилого віку внаслідок незрілості імунітету, а також для пацієнтів з деякими хронічними хворобами.

Єдиним надійним способом запобігти цим захворюванням визнано вакцинацію.

У більшості країн світу щеплення проти гемофільної інфекції типу b застосовується в рамках рутинних програм імунізації та найчастіше у складі комбінованих педіатричних вакцин (АКДП, проти поліомієліту, гепатиту В). Завдяки широкій вакцинації всіх немовлят хвороби гемофільної етіології за останні роки стали великою рідкістю.

Дуже важливо починати вакцинацію з 2-3 місячного віку малюка, дотримуватися рекомендованої первинної 3-кратної схеми з ревакцинацією на другому році життя.У нашій країні доступні лише багатокомпонентні вакцини, що одночасно включають до складу компоненти гемофільної інфекції типу b, кашлюку, дифтерії, правця та поліомієліту, вірусного гепатиту В – щеплення Пентаксим або Інфанрікс гекса.

Протипоказання

Тяжка алергічна реакція на попередню дозу вакцини (індивідуальна непереносимість компонентів вакцини зустрічається надзвичайно рідко).

Лише тимчасово відкладається щеплення тимчасово гострої інфекції до нормалізації температури тіла, соціальній та період загострення хронічного захворювання.

Сумісність з іншими вакцинами

Вакцини проти гемофільної інфекції типу b можуть вводитись одномоментно (в один день) з будь-якими іншими вакцинами календаря профілактичних щеплень (крім БЦЖ) у різні ділянки тіла.


Кір, краснуха та епідемічний паротит

Кір, краснуха та епідемічний паротит вважаються «традиційними» дитячими хворобами. Однак мало хто замислюється, що ці захворювання не такі вже «невинні», і часто не проходять швидко, легко і непомітно.

Всі ці захворювання передаються повітряно-краплинним шляхом від людини до людини. Віруси кору і паротиту легко поширюються в сусідні кімнати, через коридори, систему вентиляції, тому вважаються дуже заразними. Крім того, за останні роки в усьому світі намітилася тривожна тенденція значного зростання захворюваності на кір.

Простіше кажучи кір настає!

Всіх описаних тут інфекцій можна уникнути, вчасно зробивши щеплення.

Комбінована вакцина ММРII проти кору, краснухи та паротиту дозволяє «одним уколом» формувати захисний імунітет у дитини вже з віку 1 року життя. Вакцинація має бути повторена дошкільнятам 6 років. Щеплення проти кору, паротиту та краснухи мають накопичений досвід застосування у національних графіках щеплень провідних країн світу та зарекомендували себе як високоефективні та безпечні.

На 7-14 добу після щеплення, у деяких щеплених може підвищуватися температура тіла, вкрай рідко відзначається висипання, кон'юнктивіт, сухий кашель, припухлість лімфатичних вузлів. Всі ці прояви підтверджують факт вироблення захисту проти інфекцій в організмі дитини та характеризуються досить швидким та повним зникненням.

Кір

Кір протягом століть через високу смертність вважалася однією з найнебезпечніших хвороб дитячого віку. У Росії від кору вмирала кожна четверта дитина, тому її називали дитячою чумою.Основні прояви хвороби:

висока лихоманка (аж до 40 ° C),

запалення слизової глотки (фарингіт),

рясний висип на шкірі та слизовій оболонці рота.

Кір часто супроводжується розвитком важких ускладнень:

пневмонія та абсцес легені,

судоми,

запалення головного мозку (енцефаліт), що може бути причиною смерті, особливо у дітей віком до 5 років.

Перенесений кір знижує опірність до інших інфекцій, що призводить до затяжного одужання з низкою частих респіраторних захворювань.

Крім того, «дрімуча» інфекція стає причиною розвитку склерозуючого паненцефаліту через кілька років після перенесеної кору, що призводить до загибелі або інтелектуальних відхилень у дитини.

Краснуха

Краснуха, на відміну кору, менш небезпечна.

Характерним симптомом є висипання. У деяких випадках розвивається:

запалення суглобів,

нерідко турбує припухлість потиличних лімфатичних вузлів,

можливе загострення хронічних захворювань.

Найнебезпечніше зараження вірусом краснухи вагітної жінки.

Якщо інфікування відбулося в перші місяці вагітності, ймовірність передчасних пологів або народження дитини з вадами розвитку досягає 50%, що включає тріаду:

вроджений поріг серця

сліпоту (катаракту)

глухоту

Паротит

Вірус епідемічного паротиту (у народі, Свинка) викликає запалення привушної залози (паротит).Ускладнена форма паротиту може призвести до розвитку:

пареза лицевого нерва

гнійного розплавлення стінок великих судин

Крім того, наслідками цього захворювання у хлопчиків-підлітків і в старшому віці (у 20-30% випадків) може стати запалення яєчок (орхіт), яке надалі призводить до безпліддя!

У дівчаток свинка може призвести до запалення яєчників.

Можливий розвиток та інших ускладнень:

енцефаліт, менінгоенцефаліт,

запалення підшлункової залози (панкреатит)

Як віддалений наслідок епідемічного паротиту у дітей 5-9 років може розвинутись цукровий діабет 1 типу.

Перенесена інфекція у перші 3 місяці вагітності може викликати порушення розвитку плода з появою вроджених вад розвитку та збільшує ризик її мимовільного переривання.


Вітряна віспа

Збудник вітряної віспи - "летючий", вірус Herpes zoster, що швидко поширюється, тому заразність інфекції досягає 90%. Високий ризик інфікування зберігається протягом усього життя.

Найчастіше у дітей вітряна віспа проходить у легкій формі. Однак ця дитяча інфекція може призводити до смерті, зокрема, внаслідок ускладнень, що розвиваються. Високий рівень захворюваності та смертності спостерігається серед новонароджених, людей з ослабленим імунітетом, злоякісними та хронічними хворобами. З іншого боку, всім дорослих, загалом, вітряна віспа характеризується більш важким перебігом з недостатнім розвитком ускладнень.

Інкубаційний період вітряної віспи вважається з моменту контакту до появи висипки і становить у середньому 14–16 днів. За кілька днів до висипів виникають лихоманка, загальне нездужання, слабкість. Висип з'являється у вигляді цяток, які потім перетворюються на сверблячі бульбашки з прозорим, а пізніше - з гнійним вмістом, цей процес може займати від 5 до 7 днів. Найчастішими ускладненнями вітряної віспи є пневмонія, енцефаліт та приєднання бактеріальної інфекції до елементів висипу. До групи високого ризику щодо розвитку тяжкого перебігу та ускладнень після перенесеної вітряної віспи входять немовлята віком до 1 року, вагітні жінки, підлітки, дорослі та пацієнти з імунодефіцитом та супутньою патологією.

У дівчаток при тяжкому перебігу вітряної віспи спостерігається ураження статевих органів з розвитком вульвіту, флегмони великих статевих губ та промежини.Висипання на слизовій оболонці очей можуть викликати запалення кон'юнктиви та рогової оболонки ока, що веде до сліпоти.

Поразки нервової системи при вітряній віспі трапляються у 5—9% випадків, і найчастіше характеризуються важкими формами. Неврологічні ускладнення у вигляді енцефаліту виникають з 4-го по 9-й день хвороби та проявляється високою температурою, головним болем, блюванням та судомами.

Таке грізне ускладнення, як поствітряна пневмонія, має тяжкий перебіг і не піддається лікуванню антибіотиками. Іншими наслідками захворювання є міокардит, ураження нирок (нефрит) або печінки (гепатит) та суглобів (артрит).

Після перенесеної вітряної віспи збудник перетворюється на дрімаючий стан тривалий період. З роками, при зниженні імунітету, може відбутися реактивація латентної інфекції вірусу вітряної віспи, що проявляється у формі лишаю, що оперізує, - везикулярного висипу, що супроводжується вираженим больовим синдромом - постгерпетичною невралгією по ходу нервів і інтоксикацією, який може продовжуватися протягом зникнення висипу. При цьому хворий може заражати неімунних оточуючих із розвитком типової вітряної віспи.

Зниження імунітету після перенесеного захворювання і можливі серйозні ускладнення роблять вакцинацію від вітрянки незамінною і вкрай необхідною. Схема проведеної вакцинації забезпечує практично 100% захист щодо профілактики тяжких випадків та стійкий поствакцинальний імунітет. Застосовується у дітей з 12 місяців та дорослих дворазово, з мінімальним інтервалом у 6 тижнів. Крім планової вакцинації, можлива екстрена профілактика інфекції пізніше 96 годин після контакту з хворим. У цьому запобігти розвитку вітряної віспи вдається щонайменше ніж 90% випадків.

Встигніть захистити своїх рідних від цієї небезпечної інфекції!


Менінгококова інфекція

Менінгококова інфекція – смертельно небезпечний блискавичний убивця (від початкових проявів до летального результату може пройти менше доби).

 великий прошарок безсимптомних носіїв

 великий відсоток ускладнень та інвалідизації (втрата зору, слуху, неврологічні порушення, ампутація кінцівок)

 прояви від звичайного нежитю до менінгіту, сепсису

 сезонність з вересня до травня

Хто ризикує захворіти насамперед

 діти перших років життя, особливо недоношені

 діти старші за рік, які відвідують громадські місця (по контакту з носієм)

 діти, що часто хворіють, і дорослі

 з хронічними захворюваннями (імунодефіцит, віддаленою селезінкою та ін.)

 призовники до армії, військовослужбовці, які проживають у казармах, кадетських училищах

 студенти, особливо, які проживають у гуртожитках

 люди похилого віку

 що виїжджають до країн Африки, особливо мусульманський хадж.

Вакцинопрофілактика

Найнадійніший спосіб захистити себе та оточуючих від цієї життєзагрозливої ​​інфекції – це ВАКЦИНАЦІЯ.


Схема вакцинації: у віці 9 міс. до 2 років діти прищеплюються двічі з інтервалом 3 міс. між вступами, діти з 2 років та дорослі до 55 років – одноразово.


Папіломавірусна інфекція

Папіломавірусна інфекція багатолика, різноманітна – вірус є причиною як доброякісних уражень, так і онкологічних та передракових захворювань органів аногенітальної області.

Шляхи передачі - статевий, оральний, контактний та зараження немовляти під час пологів.

Обов'язковою умовою проникнення вірусу в організм є травма слизової або епітелію, навіть незначна.

Клінічні ознаки захворювання можуть з'являтися після зараження вірусною інфекцією через кілька місяців – при розвитку аногенітальних бородавок, до кількох років – при ракових пухлинах.

Неонкогенні папіломавіруси, що викликають формування різного роду кондилом на статевих органах, папіломатоз гортані у дітей відносяться до 6 і 11 типу ВПЛ. Віруси папіломи людини з високим онкогенним ризиком, найчастіше 16 та 18 типу, стають причиною пухлинних захворювань у жінок та чоловіків, таких як рак шийки матки, піхви, вульви, анального отвору, статевого члена, орофарингеальний рак.

Найнадійніший спосіб захистити себе та своїх близьких від цієї підступної інфекції – вакцинація.

Щеплення введено в нацкалендар на державному рівні більш ніж у 80! країн світу.

Багатомільйонні дослідження підтверджують її безпеку, т.к. вакцина містить самі віруси, лише частинки капсул збудника, синтезованих штучним чином. Це означає, що немає ймовірності заразитися цією інфекцією при вакцинації.

Найбільш широким ступенем захисту має 4-хвалентна вакцина Гардасил, яка містить рекомбінантні антигени вірусів папілом людини 6, 11, 16, 18 типів і тому забезпечує імунний захист проти доброякісних і злоякісних уражень. Щеплення застосовується у дітей із 9-річного віку. Підліткам до 14 років вводиться двічі, старше 14 років – тричі протягом 6 місяців, так само як і дорослим. Актуальна імунізація та жінок, а також чоловіків 26 років.

Найкращий захист - це профілактика! Будьте здорові!!!!


Гепатит А

Є гостре вірусне захворювання, яке вражає печінку.

Передача інфекції відбувається:

 фекально-оральним шляхом через заражені харчові продукти, воду,

 при контакті з хворим або носієм,

 через предмети побуту.

Інкубаційний період хвороби протікає стерто із симптомами ГРВІ протягом 2-4 тижнів.

У процесі перебігу хвороби з'являється жовтяниця у вигляді пожовтіння очей, шкіри, потемніння сечі і знебарвленого стільця.

Відновний період тривалий, можливі рецидиви (повернення симптомів), хронічні захворювання печінки та жовчовивідних шляхів, у тяжких випадках можливий розвиток гострої печінкової недостатності.

Групи ризику зараження вірусом гепатиту А:

 люди, які проживають в районах ендемічних гепатиту А,

 дошкільнята, школярі, люди похилого віку,

 мандрівники, туристи, люди, які харчуються фаст-фудом або готовою їжею,

 пацієнти із захворюваннями печінки, гепатитом В, С, яким проводиться переливання крові,

 люди, які перебували в контакті з хворим на вірусний гепатит А,

 професійний ризик – у вихователів, працівників харчування, медпрацівників, військовослужбовців.

Вакцинація – найнадійніший спосіб захисту.

Вакцина вводиться двічі з інтервалом 6-12 міс., повторні ревакцинації не потрібні.Протипоказань до вакцинації проти гепатиту А дуже мало:

 відома раніше непереносимість до будь-якого компонента вакцини;

 сильна реакція на попереднє введення вакцини проти гепатиту;

 гострі інфекційні та неінфекційні захворювання, загострення хронічних захворювань є тимчасовими протипоказаннями для проведення щеплень. При легких ГРВІ, гострих кишкових захворюваннях щеплення проводять відразу після нормалізації температури.



Грип

Грип - гостра респіраторна вірусна інфекція, викликана вірусами групи А, В або С, що протікає з тяжким токсикозом, лихоманкою, ураженням верхніх та нижніх дихальних шляхів.

Грип часто дає ускладнення аж до смерті, викликає епідемії.

Характерні риси грипу:

 найнебезпечніша інфекція із сімейства ГРВІ

 висока заразність

 швидке поширення

 раптова поява перших симптомів

 високий ризик ускладнень

 тривалість загрози з листопада до березня

Виділяється три групи вірусу:

 група А – з численними штамами. Має важку течію, високий відсоток ускладнень, сильно мутує

 група В - протікає відносно неважко, рідко дає ускладнення, сильно мутує

 група С - протікає відносно легко, практично не мутує, виникає в основному у дітей

Вірус грипу відноситься до групи ГРВІ, має схоже з ними поширення, сезонність і перебіг, але має більш виражені клінічні прояви, перебіг і результати.

Грип схильний до епідемічного поширення. Джерело інфекції - хворі люди в періоді інкубації та розпалу. Зараження відбувається повітряно-краплинним шляхом, від моменту зараження до клінічних проявів проходить від 6 годин до 2-ї доби. Проникає вірус через слизові оболонки очей, дихальних шляхів. Рідше зараження відбувається через загальні предмети гігієни та посуд.

Симптоми грипу:

 висока температура;

 головний біль;

 болі в м'язах та суглобах (ломота);

 нежить;

 кашель;

 біль в горлі.

Під прицілом може опинитися кожен із нас та наших близьких, але особливо вразливі:

 немовлята, особливо недоношені

 вагітні жінки

 часто хворіють

 літні

 пацієнти з хронічними захворюваннями (легень, серця, імунної системи), з цукровим діабетом;

 люди з надмірною масою тіла.

Як встановити діагноз грип?

Основа діагностики грипу – типові клінічні ознаки з вираженою інтоксикацією та вказівкою на епідемічні дані. Підтверджує діагноз грипу виділенням штаму вірусу зі слизової оболонки горла та носа. У період епідемії грипу діагноз ставиться виходячи з клінічних даних.

Ускладнення грипу:

 синусит (запалення пазух носа)

 отит (запалення вуха)

 бронхіт (запалення бронхів)

 пневмонія (запалення легень)

 менінгіт (запалення оболонок головного мозку)

 міокардит (запалення серцевого м'яза)

 загострення хронічних захворювань

 зниження імунітету та часта захворюваність після

 ризик загрози викидня

Профілактика грипу:

 складності дотримання та недостатня ефективність звичних заходів профілактики (часте миття рук, туалет носа сольовими розчинами, обмеження відвідування людних місць та контактів з людьми, що кашляють, носіння маски в епідсезон)

 вакцинація - найефективніший і доведений світовим досвідом спосіб захисту

 щеплюватися краще заздалегідь, враховуючи, що для вироблення імунітету потрібно в середньому 2 тижні

Протипоказань до вакцинації небагато:

 гострий гарячковий стан

 загострення хронічного захворювання

 анафілактична (надзвичайно сильна алергічна) реакція на білок курячого яйця або неоміцин